Вініловий диск Accept: Balls ToThe Wall -Hq

Balls to the Wall — п'ятий студійний альбом групи Accept, що вийшов у 1983 році. Альбом був ще успішнішим у комерційному плані, ніж його попередник — було продано близько двох мільйонів копій альбому, у США за даними RIAA диск отримав золотий статус. Просування альбому допоміг культовий великий трек, який став хітом на MTV, а також перший американський тур на підтримку групи Kiss [9].

Заголовна пісня альбому Balls to the Wall з'явилася після того, як дружина гітариста Вольфа Хоффмана, Габі прочитала британський журнал, в якому гурт Accept описувався як balls to the wall. Музиканти ніколи раніше не чули цього терміну, але це звучало так незвично, що вона сказала Вольфу: «Напиши пісню під назвою Balls to the Wall». В інтерв'ю журналу Guitar World гітарист розповів, як він придумав ідею рифу та приспіву та приніс її колегам. Басист Петер Балтес написав куплет, і вся пісня вийшла дуже швидко. Однак після музиканти витратили шість днів на зведення тільки цієї пісні, а потім два дні на решту платівки [10]. Незважаючи на свою назву, що викликає у деяких авторів прямі асоціації з тестикулами, цей метал-трек насправді — гімн прав людини. За словами гітариста Вольфа Хоффмана, який сказав: «Ось про що насправді „Balls To The Wall“ — одного разу замучені встануть і надеруть комусь дупу!»[12]. Онлайн-видання Ultimate Classic Rock називає "Balls to the Wall" "фантастичною сумішшю нищівних рифів, мужніх вокальних приспівів, пронизливих криків і казково запаморочливих текстів, які в основному губилися при перекладі, але, за іронією долі, звучать від цього ще цікавіше".

Оглядач видання Louder вважає трек «Balls To The Wall» найбільшим гімном гурту і піснею, що найбільше запам'ятовується. Він також відзначає композицію "London Leatherboys", яка звучить як перероблена версія "Killing Machine" групи Judas Priest, а також називає вокал Удо Діркшнайдера в цьому номері чудовим. Критики також виділяють інші сильні номери, такі як Head Over Heels, Winter Dreams, запальний Love Child, і сходяться на думці, що успіх альбому багато в чому визначається хрипким голосом фронтмена Удо Діркшнайдера.

Завершує альбом баладу "Winter Dreams", в якій провідну роль відіграє акустична та електрогітара. "Це просто романтична пісня", - сказав Вольф Хоффманн в інтерв'ю журналу American Songwriter. «Ми завжди любили ці ніжні моменти — у них є меланхолійна атмосфера, яка просто показує наш м'якший бік… Наявність таких пісень, як „Winter Dreams“, або присутність похмурих вступів додає трохи динаміки, яка іноді відчайдушно потрібна у металевій музиці».

При записі цього диска вперше в історії групи було використано цифровий метод запису. Для просування альбому на пісню "Balls to the Wall" було знято промо-відео, що зображує групу, що виступає перед годинниковою вежею і їде на таранній кулі. Кліп був знятий режисером Джулієном Темплом у Лондоні в старій занедбаній будівлі неподалік аеропорту Хітроу.

Balls to the Wall став справжнім проривом для групи та дозволив їй отримати визнання за межами Європи. Accept підписали міжнародний контракт із великим лейблом Sony/Epic, і вперше вирушили на гастролі Сполученими Штатами. За словами Вольфа Хоффмана, музиканти по суті приїхали з провінційної Німеччини та побачили світ. «Цей альбом справді мав величезне значення для нас у нашій кар'єрі».

Характеристики:

Жанри: Rock

Виконавець: Accept

Лейбл Music on Vinyl

Формат Vinyl

Дата релізу 1983

Рік випуску 2019

Кількість носіїв 1

Стан OS (SEALED) – запечатано

Країна-виробник Нідерланди

Виробник Music on Vinyl

Трек-лист:

A1. Balls To The Wall

A2. London Leatherboys

A3. Fight It Back

A4. Head Over Heels

A5. Losing More Than You've Ever Had

B1. Love Child

B2. Turn Me On

B3. Losers And Winners

B4. Guardian Of The Night

B5. Winterdreams