Вініловий диск The Alan Parsons Project: Gaudi

---

Вініловий диск The Alan Parsons Project: Ammonia Avenue

Ammonia Avenue — сьомий студійний альбом The Alan Parsons Project, випущений у 1984 році на Arista Records. На той момент тандем Алана Парсонса та Еріка Вулфсона вже остаточно виробив власний стиль: надточна студійна робота, мелодійний прогресив-рок, поп-структури, симфонічні аранжування та постійна гра з темами науки, технологій і людських емоцій. Ammonia Avenue став одним із найуспішніших альбомів проєкту й отримав золотий статус у США та низці європейських країн.

Назва альбому народилася з цілком реального місця. Ерік Вулфсон познайомився з керівником ICI Джоном Харві-Джонсом під час польоту на Concorde, а згодом отримав запрошення відвідати великий хімічний комплекс компанії в Біллінгемі, Англія. Там він побачив довгу промислову вулицю без людей і дерев — лише труби, пара й табличка Ammonia Avenue. За спогадами Вулфсона, назва здалася йому настільки сильною та образною, що практично одразу перетворилася на ідею для пісні й альбому.

При цьому сам Алан Парсонс пізніше підкреслював, що Ammonia Avenue не варто сприймати як суворо концептуальний альбом. Радше сама заголовна композиція та візуальний образ промислового пейзажу задають загальну тему: ставлення людини до наукового прогресу, промисловості та наслідків технологічного розвитку. Обкладинка теж безпосередньо пов’язана з цим місцем — в її основі використано фотографію тієї самої Ammonia Avenue.

Однією з найвідоміших пісень стала Don’t Answer Me — незвична для The Alan Parsons Project композиція з явною відсилкою до поп-музики початку 1960-х і «стіни звуку» Філа Спектора. Для неї створили анімаційний кліп у стилістиці старих коміксів, і відео згодом було номіноване на першій церемонії MTV Video Music Awards. Пісня стала великим міжнародним хітом і увійшла до Top 10 у США та низці європейських країн.

Не менш важливі Prime Time, заголовна Ammonia Avenue, Since The Last Goodbye, Dancing On A Highwire та інструментальна Pipeline. Як завжди у The Alan Parsons Project, вокальні партії розподілялися між кількома виконавцями: Еріком Вулфсоном, Ленні Закатеком, Крісом Рейнбоу та Коліном Бланстоуном. У записі також брали участь постійні музиканти проєкту — Іен Бернсон, Девід Пейтон і Стюарт Елліотт, а оркестрові аранжування зробив Ендрю Пауелл.

У підсумку Ammonia Avenue став характерною для проєкту сумішшю технічної точності та дуже людської мелодійності. Альбом звучить водночас холодно й романтично: з одного боку — синтезатори, Fairlight, промислова естетика й тема технологічного світу, з іншого — м’які вокальні партії, оркестр і майже кінематографічні мелодії.

Характеристики:

Кількість носіїв: 1 LP

Жанри: Progressive Rock, Art Rock, Pop Rock

Рік оригінального релізу: 1984

Лейбл: Arista Records

Формат: Vinyl, LP

Продюсер: Alan Parsons

Кількість композицій: 9

Каталожний номер: залежить від конкретного видання

Штрих-код: залежить від конкретного видання

Трек-лист:

A1. Prime Time

A2. Let Me Go Home

A3. One Good Reason

A4. Since The Last Goodbye

A5. Don’t Answer Me

B1. Dancing On A Highwire

B2. You Don’t Believe

B3. Pipeline

B4. Ammonia Avenue